Приложение
ОТДѢЛЪ I.
Замовлянья, или заклинанія, какъ словесныя мѣры противъ постигшихъ челозѣка болѣзней и неблагопріятныхъ случаевъ.
А) Противъ болѣзней, причина которыхъ неизвѣстна и гадателъна.
1. Од уроків.
а) "Господи милостивий, всі святіі, станьте мені на помочі Рабу Божому (имя врачуемаго) нарожЕному, молитвьЯному, хрещеному. Там стояло чорне море, на чорнім морі—чорний дуб, на чорнім дубі—чорний чоловік, I чорна одежа, і чорний тупор. Не йде і дуба затинати, не йде і моря запиняти, Іде уроків одпірати (врочить)— чоловічих, жоночих, парубочих, дівчачих, хлопьячих - вітряніі, водяніі, супротивніі, наслані, наказані, примовлені. I тут вам не стояти, жовтоі кости не ламати, червоноі крові не пити Із білого тіла, із щирого серця, Із жовтоіі кости".
За одним духом (не переводя дыханія) треба три-десятъ слів сказать, а то (в противномъ случаѣ)—не поможецця. Треба швидко шиптати (скороговоркой). Перевертать слів (дѣлать перестановку) не можна,—не поможецця; так шепчуть жидові, або свині.
Гадяч. у., Полт. губ.
б) "Святі киівскі, охтирьскі, манастирьсьскі, печерьські, переяславські і ти, Свята пьятінко, простіть і помилуйте. Господи милостивий, Сус Христос! I сам Бог іде раба Божого од уроків шиптати і вишіптувати, вибавляти, вимовляти, I вроки—врочищі, I подумані, і погадані, і вітряпі, і водяні, I хлопьячі, і дівочі, тут вам не жити, тут вам не бути, червоноі крові не пити, жовтой кости не ламати, веселого серця не нудити" (тричі).
Гадяч. у.
2. Од великих стисків у дитини, плаксивець i безсонниць.
а) Розвести на припічку огонь і казать:
"Йшла я кісними вулицями та зостріла два чоловіки; дали міні (вони) хліба-соли, а я імъ стиски-стиски,— вітряніі, водяніі, супротивніі, подумані, погадані, наслані, наказані, примовлені. Тут вам не стояти, жовтоі кости не ламати, червоноі крові не пити Із білого тіла, із щирого серця, Із жовтоі кости.
Ідіть собі, стиски, на луги на доли, на очеретА, на болотА,— до синіого моря гуляти, а моіему нароженому, молитвьяному, хрещеному, дайте спати. Поки я не знала, поти я не шиптала, поти я Господа Бога не прохала, а як стала я знати, стала я Бога прохати, пречисту Матір зивати".
Гадяч. у.
б) "Дубе, дубе зелений, я тебе ззім з гіллям и коринням. Дубино зелена, посватаймося й побратаймося. На тобі плаксивці, нидрімливці, нисонливці, а дай моій дитині сон зо всих сторон, I спання до білого дня, до смиркання, від смиркання до сіяння, від сіяння до Божого взиханья. Ви, плаксивці, ви, нисонливці, ви, нидрімливці, Висіть хоть лижить, а на истри, на очерета йдіть.
Там вам бувати, там вам гуляти, жовтими пісками пирисипати I водою пириливати, очеретами крутити I болотами мутити, ма ціому сину то нипирихід. А чужим дітям та нипиригляд, стирижи, Боже, цюю дитину в злую годину. Сило тухни, а поле грай, а ти, дитя, спи і дрімай. Від світання до смиркання, від смиркання до сіяння до Божого взихання".
Сел. Жерденовка, Волын. губ