Баба Юстина делая ножом «над болячкой» такие жесты, будто ее отгоняет, шептала заговор.

Перевод:
«Болечко болезненная, болечко колючая, болечко жгучая! Ты с гисцем, ты с корягой, ты с плохим время? Ты найдена, ты наслана, ты вбредена? Ты с морей, ты с лесов, ты с гор и скал? Ты пришла белое тело вялить, живы кости ломить, или красную кровь пить? Иди туда, откуда пришла. Как ис пришла из морей, у моря иди. Как ис пришла из лесов, в леса иди. Как ис пришла с гор и скал, в горы и скалы иди. Иди с Темнов ночевать, чтобы тя никто не слышал и не видел. Иди туда, где куры не допивають, где псы НЕ догавкують, где кошки не донявкують. Как не пойдешь по доброй воле, то пойдешь по неволе. Я тебя буду петуха-перваками випиваты, псами вигавкуваты, кошками винявкуваты, огнем курить, водов топить. Чур тебе, пек тебе, сгинь (исчезни), пропадай, а ирщений Парасочци покой дай » (сдувает болячку трижды).

«Болєчко болюча, болєчко колюча, болєчко пекуча! Чи ти з гісцем, чи ти з корчем, чи ти з лихим часом? Чи ти найдена, чи ти наслана, чи ти вбредена? Чи ти з морів, чи ти з лісів, чи ти з гір і скал? Чи ти прийшла біле тіло в'ялити, чи живі кістки ломити, чи червону кров пити? Іди собі туди, звідки прийшла. Як їс прийшла з морів, у моря собі йди. Як їс прийшла з лісів, у ліси собі йди. Як їс прийшла з гір і скал, у гори і скали собі йди. Іди з темнов ночев, аби тя ніхто не чув і не видів. Іди туди, де кури не допівають, де пси не догавкують, де коти не донявкують. Як не підеш по добрій волі, то підеш по неволі. Бо я тебе буду когутами-перваками випівати, псами вигавкувати, котами винявкувати, вогнем палити, водов топити. Цур тобі, пек тобі, згинь (щезни), пропадай, а ирщеній Парасочці спокій дай!» (здуває болячку тричі).

****

Чтобы не болел живот, когда собрался обжираться, надо перед первым употреблением сказать: «Чтобы мня тогди в животе болело, когда баба Агафья (надо назвать имя известной в селе очень старухи) будет иметь (родит) ребенка».
«Аби мня тогди в череві боліло, коли баба Гафія (треба назвати ім'я відомої в селі дуже старої баби) буде мати (народить) дитину».

****

Як хто хоче, аби інший заслаб, іде за ним і бере сліду з його правої ноги дев’ять раз по дев’ять. 13 тої глини зробить твар (лице). Рубає навстріть до дерева 12 трісок; б’є ті тріски у тоту твар через дванадцять субіт східних (при сході місяця). Той чоловік, що з його слідом це діялося, мусить минутися до дванадцятої суботи.
Гуцули рідко що роблять мовчки. Слівний ряд займає ведуче місце в майже усіх дійствах.


Обратная ссылка: https://mooncatmagic.com/raznoe/165/zagovor-ot-bolyachki/3306/