1."Волоснйй волосниче, в тебе син Максим, в мене дочка (имр.) — будь мені сватом. Іхав чоловік пустою дорогою, пустими волами на пусту нивку — пустого жита жати, у пусті копи класти. I пусті копи клав, на пустий віз клав, пустою дорогою віз — на пустий тік, пусті молотники молотили, у пустій млин молоти носили, пуста перепічайка у пустий дижі учиняла і в пустий печі пекла, пусті люде — пустий хліб іли і с пустої , молитвенної (имр.) волос взїли. Як пусто я говорю, так пусто з молитвенної , нарожденної (имр.) волос зійде".

2. "Волосний волосниче, Бог тебе кличе на своє місто, на своє крісло; тут тобі не стояти, жовтой кости не ломати, червоноі крови не пити, білого тіла не сушити. Викотися, як ясне сонечко викочуеться зза гори, то так ти викотися з семьдесят семи жил, із семидесят сустав, поки я не знала, поки я тебе не викликала, а теперя стала знати, стала матерь Божои прохати, стала мені Мати Божа в помочі стояти. Розійдися так, як по лугам і по берегам — вітер шумить; як по воді хвиля росходиться, так у молитвен... нарожден... (имр.) волос зійде".

М. Драгоманов; Юго-Зап. Отд. Императ. Рус. Геогр. О-ва. – Киев: Тип. М. П. Фрица, 1876. – XXV

Обратная ссылка: https://mooncatmagic.com/raznoe/165/ot-volosa/1926/